Героїня: Віталія, 46 років
Стартова вага: 72,8 кг
Фінальна вага: 68,5 кг
Запит: здоровʼя, енергія, збалансоване харчування без заборон
Медичний контекст: АІТ, вузли ЩЗ, підвищені ГТП та АЛТ, дисліпідемія

Іноді зміни починаються не з бажання схуднути, а з втоми. Від постійного контролю. Від спроб “взяти себе в руки”. Від відчуття, що тіло ніби живе за іншими правилами.
Для нашої героїні рішення прийти в The Body Care було не про швидкий результат. Воно було про здоровʼя, енергію — і про приклад для сина. Про те, як лагідні кроки, структура і підтримка повертають енергію, спокій у стосунках з їжею та довіру до свого тіла.
Як усе починалося?
Я довгий час спостерігала за The Body School. Коли підписалась, навіть не думала, що колись буду проходити програму. Здавалося, що я і сама впораюсь.
Але з початком війни моє харчування сильно змінилось. Я не мала можливості готувати так, як звикла, зʼявилось багато солодкого, і вага почала поступово зростати. Навіть коли я повернулась до звичного раціону, ситуація не змінилась.
Зовні я могла “врятуватись” одягом — не було відрази до себе, але довелось повністю змінити гардероб. Водночас я чітко розуміла: з віком знижувати вагу буде складніше, а зайві кілограми вже впливають на здоровʼя.
Я займалась йогою понад рік — 4–5 разів на тиждень. Але на вагу це ніяк не впливало. Марафони ніколи не проходила — мені близький лагідний підхід, без “давай, ти зможеш”.
Дієти були давно, з останнього — я намагалась не їсти солодкого. Але в останні роки навіть це давалось важко.
Чому вирішили прийти в The Body Care?
Головним поштовхом був мій стан — втома, відсутність енергії, питання до здоровʼя. Другий важливий момент — мій син. Я дуже хочу, щоб у нього формувались здорові стосунки з їжею, без заборон і перекосів.
І так, мені хотілось знову носити улюблені сукні та спідниці. Попереднього літа я майже не вдягала їх — було некомфортно.
Якими були перші тижні в програмі?
Я очікувала, що буде складніше. Особливо лякала ідея рахувати калорії — але з додатком це виявилось зручно і не займало багато часу.
Найважче на старті було:
• мати нормальний обід (я часто замінювала його на лате),
• набирати потрібну кількість білка,
• пити достатньо води.
З часом я зрозуміла, як саме я можу це реалізувати у своєму житті — без насилля над собою.

А що найбільше здивувало?
Мене дуже надихали фото “до” і “після”. Навіть коли на вагах не було мінуса кожного тижня, я бачила, як змінюється тіло.
Я була здивована, що тіло змінюється навіть без великої втрати ваги, завдяки тренуванням. Ще одне відкриття — моє тіло почало саме “просити” руху. Я реально планувала тренування на тиждень, і це було не через силу.


Також для мене стало відкриттям, що однакові на вигляд продукти можуть мати дуже різну кількість нутрієнтів. Я почала звертати увагу не лише на склад, а й на білки, жири та вуглеводи.
А що було найскладнішим?
Найскладніше — харчуватись у відрядженнях, коли змінювалась рутина і я не могла готувати сама. Але тут я навчилась не ідеальності, а гнучкості.
Що допомагало триматись?
Для мене величезну роль зіграла підтримка нутриціологині Валерії. Її слова завжди були влучні й дуже підтримували мене.
Також — груповий чат. Коли інші дівчата ділились своїми успіхами або переживаннями, це допомагало не випадати з процесу.
Якщо мене щось турбувало, я могла написати нутриціологині й отримати чіткі, детальні пояснення. Я люблю розбиратись у деталях — і тут я постійно їх отримувала, навіть на прості запитання.
Які зміни помітили найперше?
Я як і раніше купувала солодке — вдома його було багато. Але я могла зʼїсти трохи, а не все одразу, як раніше. Солодке стало частиною балансу, а не точкою зриву.

Я почала займатись спортом регулярно.
Солодке — тільки після їжі й у межах денної калорійності.
І мені більше подобалось моє тіло — навіть у купальнику. Складки на спині почали зменшуватись, а це був мій великий біль.
Що змінилося після програми?
1. Моє тіло змінилось.
2. Менше целюліту, більше легкості та енергії.
3. Зникли болі в суглобах.
4. Щаслива, що знову можу носити одяг, який носила раніше. Це стало сильним мотиватором.
5. Найважливіша зміна — у мисленні. Солодке — це ок. Емоційні дні — бувають. Головне — не починати знову, а просто повертатись до своєї рутини.
Які звички залишились з вами?
• достатня кількість білка,
• регулярні тренування,
• щоденний рух — не менше 7000 кроків,
• більше води,
• менше кави у другій половині дня.
Що хочеться сказати тим, хто зараз вагається?
Не потрібно боятись. Просто почати — маленькими кроками. У програмі немає різких і кардинальних змін, зате є підтримка. Головне — не боятись просити допомоги та довіритись процесу.
Яку пораду ви дали б собі перед програмою?
• Рахувати калорії — не складно.
• Спорт у супроводі — зовсім інший досвід.
• І ти ніколи не залишаєшся з цим одна.
публікації
публікації


