Ми звикли говорити про їжу як про паливо для нашого організму. Адже те, що ми їмо, безпосередньо впливає на наше самопочуття і здоров’я. Проте бажання отримувати від їжі задоволення закладене в нас природою. Не можна ігнорувати соціальну функцію їжі. Ми часто збираємося в колі друзів за обідом або вечерею, ходимо з близькими на сніданок в улюблене кафе, гукаємо подружку на каву з десертом та готуємо разом з дітьми щось на кухні.
Розповідаємо, як соціальні фактори відіграють найбільшу роль у нашому ставленні до їжі та що стоїть за розладами харчової поведінки.
Їжа як культурний код
Їжа може викликати, як позитивні, так і негативні емоції. У моменті вона може принести задоволення, допомогти подолати негативні емоції й заспокоїти. Однак у довготривалій перспективі, якщо використовувати їжу як єдиний інструмент в боротьбі з цими емоціями, вона неминуче викличе негативні емоції через надлишкову вагу чи погане самопочуття.
Наше ставлення до їжі залежить від безлічі факторів, зокрема культурних, еволюційних, соціальних, сімейних та індивідуальних.

Харчування відрізняється від однієї країни до іншої. Наприклад, люди які проживають біля океану, можуть вживати значно більшу кількість риби та морепродуктів, ніж ті, що живуть далі. У теплих вологих країнах, де ґрунт утримує воду, рис часто є основою раціону. Англійська традиція заохочуʼ до ростбіфа, італійська – до пасти і флорентійського стейка, а українська – до борщу, сала з часником і пампушками.
Релігія також відіграє роль у тому, що і коли їдять люди. Так само як деякі люди вирішують не їсти мʼясо через турботу про довкілля чи з етичних міркувань, піклуючись про добробут тварин. Сімейні традиції, які передаються із покоління до покоління, теж формують наше уявлення про харчування.
Що стоїть за ядром розладів харчової поведінки
Окремою темою є вибір харчів, зважаючи на індивідуальні потреби й наявність розладів харчової поведінки. Часто такий вибір не пов’язаний з фінансовими можливостями харчуватися якісними продуктами, а формується з індивідуальних потреб.
Наприклад, це травматичні відносини з батьками чи близькою людиною. Коли тривалий час тим чи іншим способом люди показують, що вона має бути «ось такою». Їй вказують на її риси, які або подобаються, або ні. Якісь емоції ігнорують та не дають їм простору для їхнього прояву. І тоді в людини, особливо коли мова йде про дитинство, відбувається конфлікт всередині себе – між хорошим та поганим «я». І навіть такий конфлікт може призвести до того, що людина вважає якусь частину себе поганою, а якусь хорошою. І починає шукати рішення, як змінити цю «погану» частину себе, щось зробити з собою, аби стати більш схвалюваним.
Соціальні стандарти, які щодня говорять нам про те, що худі люди – це успішні люди, щасливі, популярні, красиві. Тоді людина може ухвалити рішення змінити свою зовнішність, стати «красивою», «худою», щоби отримати визнання. Проте ми розуміємо, що це так не працює і завжди знайдуться ті, кому ми не подобаємося просто так. Що б ми в собі не змінювали.
Якого стилю харчування варто прагнути
Різні люди мають індивідуальне ставлення до їжі та по-різному формують свою харчову поведінку. Хтось керується зовнішніми подразниками та не може пройти повз кондитерський відділ або кав’ярню зі смачним ароматом кави та випічки. А якщо колега дістане зі столу шоколадку та пригостить, їм важко буде відмовитися від неї. Інші люди заїдають емоції: сум, гнів або стрес. Вони не звертають уваги на те, чи є відчуття голоду, чи немає. А є люди, які харчуються свідомо. Вони їдять, коли голодні, та не їдять, якщо відчуття голоду немає. На них не впливають обставини, інші люди, події та емоції. Це саме той приклад поведінки, якого ми маємо прагнути, аби залишатися стрункими та здоровими.

публікації
публікації

